люди інколи надто багато думають і не дозволяють собі відчувати… Дарують непотрібні собі обіцянки. Ступають невпевнені перші кроки, а потім панічно тікають у безвихідь. Вигадують безглузді причини та неіснуючі перешкоди, влаштовують шалені драми. Пишуть листи, які одразу ж викинуть у смітник. Ставлять у них крапку, коли їй там далеко не місце. А все тому, що люди звикли бачити життя, яке їм частіше нав’язують власні ілюзії…